Міцеля на брусочках Шиїтаке ТЛ-4080, Lentinula Edodes

 

Призначений для внесення грибниці всередину колоди (колоди, панчіхи, тп) і/або пня через вбивання самого брусочка в просвердлений отвір для нього.  Для великих колод і пнів свердляться отвори діаметром 10 мм і завдовжки 70 мм, брусочок вбивають туди повністю. Якщо колоди або пеньки невеликого розміру, свердлять отвори меншої довжини, вбивають туди частину бруска, а ту частину, що залишилася зовні, спилюють або відламують і вносять уже в інший отвір. 

 

Також брусочки можна вбивати в щілини природного та механічного походження; в  отвори в деревині, що виникають у процесі життєдіяльності паразитичних рослин, наприклад, омели, ременю або внаслідок життєдіяльності птахів, наприклад, дятла; в інші подібні місця.  

 

Деревину для зараження можна використовувати як спилену (бревну, панчіх, колоди), так і на корню (пні, мертві та дерева, що гинуть); як свіжу, так і напівжальну, навіть кілька років; як живу, так і мертву.

Головне, щоб деревина була линя й не трухлячи, бажано, без слідів цвілі, принаймні, без великої її кількості. 

 

Якщо деревина суха, перед посадкою в неї міцелія на дубових брусочках (грибних паличках), потрібно її зволожити, "наживити", "напоити" вологою. Чурки замочуються на 2-3 дні в старих коригах, виварках або в ставках, ставках, озерах, річках. Сухий пінок на корню обливають 3-5 разів на день упродовж тижня. Саму грибну паличку (дубовий брусочок) теж можна "потримати" у воді 1,5-2 години перед посадкою.

Коли заражувану деревину зволожити неможливо, наприклад, коли пень розміщений дуже далеко від джерела води, або коли заражається сухе або високе дерево, щомирає, нічого страшного, заражайте сухими, природні опади пізніше "правлять" справу.

 

Після зараження колоди розміщуються в тіністих (ть, півть, розсіяне світло) і, за можливістю, вологих місцях на присадибних ділянках або в приміщеннях (підвалах, льохах, сараях тощо). Їх можна залишати на вулиці на постійній основі, грибниця переносить будь-які морози, укривати на зиму водночас не обов'язково. А можна заносити в приміщення з плюсовою температурою, де вони продовжують плодоносити (від +8 °C). 

 

Гриби з'являються через 3-7 місяців після саджання, у деяких випадках до 12 місяців, залежно від щільності деревини та умов довкілля. Деревина, яку міцелій освоює найдовше, буде довше та плодоносити. Зазвичай, скільки місяців заражається деревина, стільки років вона й плодоносить.

 

Урожайність щонайменше 35% від ваги пенька, але найчастіше набагато вища. Тобто, врожайність з одного дубового брусочка (грибної палички) від 1 кг грибів і більше!

 

 

Шиїтаке ТЛ-4080,  Lentinula edodes

Шиїтаке, аджетінула їстівна, Японський лісовий гриб), лат. Lentinula Edodes — їстівний і дуже корисний гриб, вид роду Летінула (Lentinula) сімейства Негніючникові (Marasmiaceae). Відбувається з Китаю та Японії, активно культивується по всьому світу.Прекрасно вирощується як у домашніх умовах, так і у великих грибоводських господарствах.

Корисні властивості шиїтаке

За поживною цінністю — це дійсно унікальний гриб. У ньому багато цинку, складних вуглеводів, які називаються полісахаридами, білки з грибів містять усі основні амінокислоти, необхідні в нашому раціоні, у них міститься багато лейцину та лізину.

Гриби багатші за амінокислоти, ніж соєві боби, квасоль, каштани або кукурудза. У сушених грибах шиїтаке виявлений ергостерин. Але що дивовижно, шиїтаке виявляється виробляти вітамін Д, ергоретин перетворюється на вітамін D, якщо гриби отримують досить сонячного світла або штучного опромінення ультрафіолетовими променями. Вміст вітаміну D у шиїтаке збільшується у 2,5 раза вже після 3 годин впливу сонячних променів на гриб.

Гриб шиїтаке містить амінокислоти та клітковину, що дають змогу знизити рівень холестерину в крові на 45%, прискорюючи його перероблення та видаляючи його надлишки з організму. Шиїтаке здатний також знижувати цукор у крові у разі діабету, боротися з алергією. Він сприятливо впливає на роботу практично всіх систем організму. Згідно з китайською медією, споживання цього гриба підсилює опірність стресам і збільшує тривалість життя.

Отже, гриби шиїтаке застосовують у разі підвищеного рівня холестерину в крові; хвороб, пов'язаних з ослабленням імунної системи; вірусних інфекцій; серцево-судинних захворювань; синдрому хронічної втоми та деяких форм раку, наприклад, шлунка, простати (тільки проконсультувавшися з лікарем). З лікувальною метою зазвичай вживають 6-16 грамів сушених грибів шиїтаке на день у формі супів або відвару.

Завдяки наявності целюлози та хітину (азот-місткий полімер) у клітинах грибів вважають, що вживання їх у їжу сприяє виведенню з організму токсичних, хімічних і радіоактивних речовин.

У Японії з цих грибів роблять йогурт, багатий на калій, у європейських ресторанах шиїтаке став незамінним продуктом завдяки своєму карамельному запаху та універсальності застосування.

Ще в старі часи знали, що гриб відчутно підвищує чоловічу потенцію, сприяє зниженню температури тіла, очищає кров і є профілактичним засобом проти затвердіння артерій і пухлин. 

Є відомості, що цей гриб допомагає у разі виразок шлунково-кишкового тракту, подагри, запорів, короткозорість, поганий зір, алергії, геморою та статевого безсилля.

Екстракт шиїтаке може застосовуватися для уповільнення й запобігання розвитку доброякісних і злоякісних пухлин. Летинтинан (від латинської назви шиїтаке — Lentinus Eedodes) підтримує імунітет онкологічних хворих, збільшуючи швидкість дозрівання протипухлинних лімфоцитів і посилюючи їхню активність. Вірусикові частинки шиїтаке — лінгани та лінгерини — допомагають організму боротися з вірусами (герпес, гепатит, грип, опал, поліомієліт і навіть ВІЛ), бактеріальними захворюваннями (туберкульоз, бронхіт, кокова флора) і грибковими ураженнями (кандидоз).

З давніх-давен за допомогою шиїтаке лікували діабет, серцево-судинні захворювання (атеросклероз, схильність до тромбоутворення, ішемічна хвороба серця, гіпертонія) і хвороби печінки. Активні речовини шиїтаке запобігають склеїнню тромбоцитів, зменшують рівень холестерину в крові та знижують високий тиск. Проникаючи в глибокі шари шкіри, екстракт шиїтаке має омолоджувальний ефект. На його основі випускаються сильнодійні засоби від зморщок.

Деякі косметичні фірми зі світовою популярністю вже випускають на основі витяжки з цих грибів цілу серію кремів, тоніків, лосьйонів. Косметичні технологи в галузі косметології відкрили, що стрічкан (речовина, відповідальна за цілющі властивості цих грибів) регенерує молоді епітеліальні клітини, тобто він реально омолоджує шкіру.

Саме маски з цих грибів становлять косметику японських гейш, відомих своїм дивовижним кольором обличчя й оксамитністю шкіри.
Східні красуні дотримувалися в темному місці 7-10 днів гриб шиїтаке в пропорції води та спирту (2:1) й отримували готовий лосьйон для догляду за жирною, пористою шкірою, схильною до появи вугрів, гнійцевих захворювань, почервоніння.

Застосовують так: наливають трохи настою в чашечку (тільки, скільки потрібно для однієї процедури), змочують м'який чистий тампон і протирають обличчя, запобігаючи зоні повік і губ. Необхідно повторювати процедуру вранці та ввечері. Згодом ви помітите, що стан шкіри неабияк покращився. Зменшується саловідділення, зникає землистий відтінок шкіри, обличчя свіже.

Шиїтаке широко використовуються в китайській, корейській та японській кухнях. У супермаркетах зазвичай продаються в сушеному вигляді та розмочуються перед вживанням. Природно, якщо готувати зі свіжих грибів, всі страви будуть куди смачнішими та кориснішими. Поготів, торговці не завжди правильно зберігають сушені гриби, і, буває, неабияк перевищують допустимий термін зберігання (іноді цим грибам може бути понад 10 років і вони не зрозумілі, ніж оброблені). Буває, з деяких рецептів приготування або з лікувальною метою рекомендують саме сухий гриб, але краще висушити його самим. Тому актуально вирощувати для власного споживання шиїтаке самостійно. Головне — купити якісний здоровий міцедій.

Наші лабораторії виробляють міцелій шиїтаке таких найменувань (перераховані від найпопулярнішого штаму тощо за списком):
1. Шиїтаке 3776 Імператорський
2. Шиїтаке ТЛ-4080
3. Шиитаке 370
4. Шиитаке RL-7
5. Шиїтаке Білий Китайський

Латинська назва у всіх одна — Lentinula Eedodes.

Особливої різниці в поживних і корисних властивостях, а також у смакових якостях, не спостерігається.

Покупці міцелію вибирають зазвичай за зовнішнім виглядом, залежно від естетичних переваг.

Ми рекомендуємо спробувати всі різновиди, а вже для подальшого постійного вирощування вибрати один-два відповідних.