Брусочок дубовий розміром 10х10х70мм — первинний міцелій найвищої якості на дубовій паличці.
1 брусочок-мицей (грибна паличка) розрахований на 3 кг деревини.
Наприклад, якщо панчіш важить 11 кг, для неї беруть 3-4 брусочки.
Призначений для внесення грибниці всередину колоди (колоди, панчіхи, тп) і/або пня через вбивання самого брусочка в просвердлений отвір для нього. Для великих колод і пнів свердляться отвори діаметром 10 мм і завдовжки 70 мм, брусочок вбивають туди повністю. Якщо колоди або пеняки невеликого розміру свердлять отвори меншої довжини, вбивають туди частину бруска, а ту частину, що залишилася зовні, спилюють або відламують і вносять уже в інший отвір.
Також брусочки можна вбивати в щілини природного та механічного походження; в отвори в деревині, що виникають у процесі життєдіяльності паразитичних рослин, наприклад, омели, ременю або внаслідок життєдіяльності птахів, наприклад, д'яти; в інші подібні місця.
Деревину для зараження можна використовувати як спилену (бревну, панчіх, колоди), так і на корню (пні, мертві та дерева, що гинуть); як свіжу, так і напівжальну, навіть кілька років; як живу, так і мертву.
Головне, щоб деревина була линя й не трухлячи, бажано, без слідів цвілі, принаймні, без великої її кількості.
Якщо деревина суха, перед посадкою в неї міцелія на дубових брусочках (грибних паличках), потрібно її зволожити, "наживити", "напоити" вологою. Чурки замочуються на 2-3 дні в старих коригах, виварках або в ставках, ставках, озерах, річках. Сухий пінок на корню обливають 3-5 разів на день упродовж тижня. Саму грибну паличку (дубовий брусочок) теж можна "потримати" у воді 1,5-2 години перед посадкою.
Коли заражувану деревину зволожити неможливо, наприклад, коли пень розміщений дуже далеко від джерела води, або коли заражається сухе або високе дерево, щомирає, нічого страшного, заражайте сухими, природні опади пізніше "правлять" справу.
Після зараження колоди розміщуються в тіністих (ть, півть, розсіяне світло) і, за можливістю, вологих місцях на присадибних ділянках або в приміщеннях (підвалах, льохах, сараях тощо). Їх можна залишати на вулиці на постійній основі, грибниця переносить будь-які морози, укривати на зиму водночас не обов'язково. А можна заносити в приміщення з плюсовою температурою, де вони продовжують плодоносити (від +8 °C).
Гриби з'являються через 3-7 місяців після саджання, у деяких випадках до 12 місяців, залежно від щільності деревини та умов довкілля. Деревина, яку міцелій освоює найдовше, буде довше та плодоносити. Зазвичай, скільки місяців заражається деревина, стільки років вона й плодоносить.
Урожайність щонайменше 35% від ваги пенька, але найчастіше набагато вища. Тобто, врожайність з одного дубового брусочка (грибної палички) від 1 кг грибів і більше!
Герицій шипуватий (Герицій гребінчастий, Ожина гребінчастий), Hericium erinaceus (Hydnum erinaceus)
Російські назви: Грибна локшина, Дідова борода. У франції цей гриб називають гриб Пом-Пом, фр. Pom-Pom blanc; англійська назва звучить як Левова грива, англ. lion's mane mushroom. Часто гриб називають "підтюпкою головою" — це переклад китайської назви "хоутоугу". поширено й японську його назву «ямабушита».
Плодове тіло розміром до 20 см і вагою до 1,5 кг, округлої або неправильної форми, від білого до бежевого кольору. Гіменофор характерний — шипуватий, має вигляд звисаючих донизу тонких голок, що робить гриб схожим на їжачка. М'якоть білова, м'ясиста. Під час висихання жовтіє. Спортовий порошок білий.
Використовується як у харчовій промисловості (за смаковими якостями схоже на м'ясо креветок), так і в медицині (як стимулятор імунітету). У народній медицині використовується для лікування хронічного гастриту, раку стравоходу, шлунка, лейкемії. У східній медицині застосовується як імуностимулятор, стимулятор росту та регенерації відростків нервових клітин, антисептик. У деяких випадках використовується для лікування атрофічного гастриту.
Активні інгредієнти: похідні циатуна, еринацини, геріценони, бета-D-глюкани, ергостерол — провітамін D.
Гериціум гребінчастий у природі трапляється рідко, але, якщо знати, де шукати, то його можна побачити по всій Північній півкурію в Європі, Східній Азії та Північній Америці. Місця проживання: на стовбурах ще живих або опалих листяних дерев (дуб, бук, береза), найчастіше в місцях розлому кори або відламаних сучків. Росте від початку серпня до жовтня.
Вирощується штучно, для цього використовуються тирсувальні, солом'яні субстрати, а також линя деревина (піньки, відрізки, тп).
Ожина гребінчаста — гриб, що дерево руйнується, і вирощується приблизно так само, як і всі інші дереворуйнівні гриби.
